2. Відходи легкозаймистих рідин (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) обсягом не більше 0,5 л спалюють на повітрі один раз на місяць або частіше в місці, узгодженому з органами пожежної охорони і СЕС.

3. Рідину наливають у металеву або фарфорову посудину місткістю не менше 1 л, поміщену в ямку, глибиною не менше 3/4 висоти посудини або зафіксовану від падіння іншим способом. Розташовуються щодо судини таким чином, щоб вітер дув у спину, і потім металевим прутом, довжиною не менше 1,5 м, з факелом на кінці підпалюють вміст посудини.

Працювати необхідно в рукавичках і захисних окулярах!
Знищення відходів проводить вчитель хімії або лаборант кабінету хімії.

4. Відпрацьовані водні розчини збирають, незалежно від їх походження, в скляну посудину місткістю не менше 3 л, яка закривається. Після того, як вона наповниться на 4/5, перевіряють рН і при необхідності нейтралізують рідину до рН 7-7,5 твердими карбонатами або гидроксидами натрію або калію. Рідину виливають в каналізацію з одночасною подачею свіжої води.
Ліквідацію розчинів проводить вчитель хімії або лаборант кабінету хімії.

5. При розливі ЛЗР або органічних реактивів об'ємом до 0,05 л необхідно негайно погасити відкритий вогонь (спиртівки, газові пальники) у всьому приміщенні і провітрити його. Якщо розлито більше 0,1 л, слід спочатку негайно вивести учнів з приміщення, погасити відкритий вогонь і відключити систему електропостачання через пристрій, що знаходиться поза лабораторією. Місце пролитої рідини слід засипати сухим піском, потім забруднений пісок зібрати дерев'яним совком або лопатою (неприпустимо використовувати сталеву лопату або совок!) в тару, яка закривається, і знешкодити в той же день. Всі зазначені дії виконує вчитель або лаборант.

6. Роботу в лабораторії можна відновити тільки після повного зникнення запаху розлитої рідини.